Цибуля на перо - одна з найпопулярніших культур, що вирощуються в теплицях. Його масове вирощування в закритому ґрунті під силу кожному городнику, а для отримання максимальних урожаїв достатньо дотримуватися простих правил та враховувати особливості технології.
Основні умови для вигонки цибулі на перо
У теплицях зелень цибулі вирощують із жовтня до квітня-травня. Ця культура невибаглива, але гідний урожай дає за дотримання низки умов.
Температурний режим
Сприятлива активного зростання цибулі температура перебуває у діапазоні +10-20˚С (+18-20˚С – вдень і +12-15˚С – вночі). Зниження температури до +10-15С призводить до уповільнення темпів нарощування пера і продовження терміну вегетації до 35-40 днів. При 20-25С урожай отримують вже через 22-25 днів.
За більш високих температур стебла витончуються і вилягають. Крім того, активізується спляча брунька, розвиток якої пригнічує нарощування листової маси.
Освітлення
Оптимальна тривалість світлового дня для цибулі на перо становить 12 годин. Особливо важливо підтримувати необхідний режим освітлення у другій половині вигонки, інакше перо буде витягнутим, тендітним та блідим.
Вологість
При вигонці цибулі на перо підтримують субстрат у зволоженому стані, при цьому оптимальний рівень відносної вологості повітря становить 70-80%.
Розміщення посадок
Зелень цибулі вирощують як у звичайних земляних грядках, і у спеціальних піддонах, які встановлюють у кілька ярусів і наповнюють субстратом. Другий варіант дозволяє розширити посадкову площу в кілька разів. Як піддони підійдуть ємності глибиною не менше 10 см.
Види цибулі для тепличного вирощування
Основу успіху становить правильний підбір сорту та виду. Для теплиць часто використовують цибулини гострих ріпчастих сортів із середнім діаметром 3-4 см.
Умовно посадковий матеріал можна розділити за такими критеріями:
Кількість зачатків – однозачаткові та багатозачаткові
Щ об перевірити кількість зачатків, цибулину розрізають у поперечному напрямку. Один повноцінний зачаток є яскраво вираженим гніздом зеленого або жовтого кольору, яке розташовується відокремлено.
Вищий вихід продукції отримують при вирощуванні багатозачаткових сортів (Штутгартен Різен, Чеботарський, Безсонівський). На практиці ідеальною для вигонки можна вважати цибулю з кількістю зачатків від 4 до 6, у яких врожайність зеленого пера становить 12-15 кг з 1 м.кв.
Період спокою
Деяким сортам цибулі властивий тривалий період спокою у зимовий період. Для швидкого отримання пера використовують південні сорти, які прокидаються і ростуть швидше.
Вибираючи посадковий матеріал для осінньо-зимового вирощування, слід звернути увагу і на інші, більш «активні» види цибулі з коротким періодом спокою. Зокрема, такі багаторічні різновиди, як слизун, шніт, батун, багатоярусний.
Розглянемо особливості кожного їх.
Цибуля-слизун - відрізняється відсутністю періоду спокою і припиняє зростання тільки з настанням морозів. Його особливість у закруглених кінчиках листя та слабкому часниковому запаху. Може вирощуватися в теплиці будь-якої пори року. Для розмноження використовуються цибулини з невеликим шматочком кореневища.
Багатоярусний лук - завдяки невибагливості про нього нерідко відгукуються, як про найбільш прийнятний варіант для міжсезонної вигонки. При зниженому освітленні та температурі тривалість його зростання становить 25-40 днів, при цьому з 1 кг посадкового матеріалу одержують 2 кг зелені. Для розмноження використовуються несправжні підземні цибулини та повітряні «бульбочки», які формуються на квітконосах.
Шнітт-цибуля – трав'янистий з тонким голчастим листям вид, який розмножується розподілом кореневища. Цибулю викопують із маткової ділянки в кінці осені, дають йому відпочити протягом 21 дня, після чого висаджують на тепличних грядках. Вже за 3-6 тижнів зрізають перший урожай. Цей вид вимогливий до освітлення і потребує регулярних, але не дуже рясних поливів (вологість ґрунту максимум 80%, повітря – 70%).
Цибуля-батун – розмножується хибними цибулинами, невибагливий до тривалості дня, але потребує частих поливів.
У
другій половині зими доцільно вирощування
багатозаплідної цибулі-шалоту .
Цей різновид відомий, як «кущівка», і
розмножується розподілом складної
цибулини на кілька дрібних. У тепличних
умовах добре зарекомендували себе сорти
Ліра, Сюрприз.
Підготовка посадкового матеріалу
Крім очищення посадкового матеріалу від зайвого лушпиння і вибраковування зіпсованих або пошкоджених цибулин, основне завдання в процесі міжсезонного вирощування цибулі-ріпки на перо полягає в скороченні періоду спокою. Для цієї мети підходять такі способи:
Передпосадкове замочування
Цибулини попередньо замочують у теплій (35-38˚С) воді протягом 12 годин, після чого підсушують.
Обробка теплою водою
Посадковий матеріал зсипають в приміщенні, що обігрівається, і поливають теплою, нагрітою до 30˚С водою. Потім його вкривають мішковиною або іншим матеріалом повітропроникним на 3-4 дні, періодично помішуючи.
Додатковий прийом, який допомагає прискорити проростання стебла, полягає в тому, що на цибулині зрізається шийка звуження та робиться кілька вертикальних неглибоких надрізів. Таким чином, покращується доступ кисню до зачатків і підвищується інтенсивність дихання. До речі, ця процедура надалі помітно полегшує очищення та підготовку вирощеної зелені до продажу.
Перелічені заходи допомагають прискорити процес проростання на 5-7 днів.
Багаторічні луки активізуються після висадки та поливу теплою (близько 35˚С) водою.
Підготовка субстрату
Для вигонки цибулі на перо підходять пухкі, волого- і повітропроникні субстрати із середнім рівнем кислотності. Такі грунтосуміші готують на основі торфу, дернової або садової землі з додаванням компостів та перегною.
Способи посадки цибулі у теплиці
Найбільш ефективним і поширеним способом висаджування лука-ріпки вважається бруківка, при якій цибулини розміщують щільно, не залишаючи проміжків між ними. Витрата посадкового матеріалу становить 10-12 кг/1 м.кв. У таких загущених посадках площа харчування обмежена, тим самим створюються умови для інтенсивного використання запасів цибулини та зростання листя.
П ри підзимових посадках, які практикують у теплицях, що не обігріваються, цибулини висаджують у жовтні-листопаді напівмостовим способом на відстані 1-3 см для кращого вкорінення (норма - 4-6 кг на 1 м.кв.). Такі посадки мульчують 5-6 см шаром землі, компосту або перегною, а з середини лютого теплицю вкривають плівкою, мульчу згрібають, на поверхню вносять до 30 г азотних добрив на 1 м.кв і поливають теплою водою.
При будь-якому способі висаджування не рекомендується вдавлювати цибулину в субстрат, оскільки це призводить до ущільнення ґрунту та погіршення умов формування коренів.
Особливості догляду за цибулею на перо
Основні заходи щодо догляду за цибулею на перо полягають у:
знезараження – після посадки цибулі її поливають слабким розчином марганцівки;
поливах – у середньому проводиться 3-4 поливання;
провітрюванні – періодично теплицю акуратно провітрюють, щоб нормалізувати вологість повітря та температурний режим, але не допускають протягів;
підгодівлі - протягом вегетації, рослини підгодовують 2-3 рази. Використовують розчини аміачної селітри (30-40 г на 10 л води), повного мінерального добрива (15 г суперфосфату, 20 г аміачної селітри, 10 г хлористого калію на 10 л) або коров'яку (1:20). Підживлення поєднують з поливами.
До збирання приступають, коли перо досягає висоти 25-30 см. За час вирощування цибулини дуже міцно укорінюються, тому їх коріння підрізають зазубреним ножем. Ріпка на цей момент розм'якшується, і відокремити її від пера не складно.
Написати коментар