Фунгіциди

Фунгіциди

Фунгіциди є групою хімічних препаратів для боротьби з хворобами рослин. Такі засоби повністю чи частково пригнічують розвиток збудників. Фунгіциди для зернових культур широко застосовуються в сільському господарстві як ефективний спосіб збереження врожаю.

Види фунгіцидів

За характером поширення рослиною:

• контактні - препарати цього виду впливають на патоген тільки при безпосередньому контакті з останнім. Контактні фунгіциди практично не потрапляють у саму рослину і поширюються лише по поверхні. Тривалість цих препаратів може залежати від погодних умов;
• системні - на відміну від контактних фунгіцидів, ці засоби проникають і переміщуються всередині рослини. Такі склади дозволяють знищити збудників незалежно від місця розташування. Тривалість дії системних фунгіцидів визначається властивостями діючих речовин та інтенсивністю обміну речовин рослини.

За характером дії:

• лікувальні (що винищують, викорінюють, терапевтичні);
• імунізуючі;
• захисні (профілактичні).

За метою застосування:

• протруйники насіння. Вони дозволяють скоротити кратність обробки рослин, що вегетують. Для цього оптимальним варіантом є комбіновані препарати з широким спектром дії;
• засоби для знезараження теплично-парникового ґрунту. Фунгіциди цього виду застосовуються для захисту однорічних рослин, що висаджуються розсадою. Засоби цієї групи відрізняються гарною летючістю і діють як пари і газів;
• препарати для обробки посівів сільськогосподарських культур під час вегетації. Такі засоби застосовуються у найбільш уразливі фази розвитку патогенів під час зростання рослини;
• засоби захисту багаторічних рослин у період спокою. Препарати цієї групи використовуються для усунення збудників хвороб у зимовий період у надземних частинах рослини.

Відповідно до механізму дії як системні, так і контактні фунгіциди здатні:

• пригнічувати у клітинах грибів процеси розподілу ядра;
• утворювати ділянки некрозу, які виступають як бар'єр для потрапляння збудників у здорові тканини рослини;
• пригнічувати енергетичний обмін;
• запобігати утворенню нуклеїнових кислот,
• порушувати дихання грибів;
• утворювати в рослині продукти обміну речовин, які виступають як антибіотики або антигрибні фітоалексини;
• блокувати утворення ергостерину в клітинах гриба;
• діяти інші процеси.