Порівняно з спорідненими культурами, цибулею ріпчастою та часником, цибуля-порей менш популярна. В Україні його вирощують порівняно недавно, але з кожним роком він стає все частіше гостем, як на грядках городників-аматорів, так і у фермерських господарствах.
У чому цінність цибулі-порею
Цибуля-порей – багатий на вітаміни та калій цілющий дієтичний продукт з високою поживною цінністю, який благотворно впливає на функціонування печінки, допомагає при перевтомі, ожирінні, нирковокам'яній хворобі, атеросклерозі, ревматизмі.
Які умови необхідні часом
Незважаючи на те, що ця культура є вихідцем з теплих регіонів Середземномор'я, вона холодостійка і зимостійка, а заморозки не переносить тільки на ранніх етапах зростання (у фазу 1-3 листя). Дорослим рослинам не страшні зниження температури до мінус 5-7?
Цибуля-порей – дворічна рослина, яка нарощує потужну кореневу та надземну масу в перший рік, а на другий формує квітконос та насіння.
Особливості його обробітку та використання залежать, у тому числі, від терміну вегетації кожного сорту:
Ранньостиглі сорти – дозрівають протягом 130-150 днів, а перший урожай дають уже у липні. Така цибуля зберігається гірше, але відрізняється гарною продуктивністю та формує соковиту м'ясисту зелень;
Середньостиглі сорти – дозрівають за 160-170 днів, встигають до початку осені та підходять для зимового зберігання;
Пізньостиглі сорти - найбільш холодостійкі, дозрівають за 200-210 днів, забираються з середини вересня, відмінно зберігаються у свіжому вигляді.
Найкращі попередники для порею – капустяні, бобові, пасльонові культури. Він вимогливий до родючості ґрунту, а хороші результати дає на багатих органікою, пухких, нейтральних ґрунтах із глибоким заляганням ґрунтових вод. Кислі ґрунти цибулі-порею протипоказані.
Для поліпшення живильного режиму та фізичних властивостей грунту з осені на грядку вносять органіку, що добре перепріла, - компост або перегній (до 15 кг/м.кв.).
Д ля цибулі-порею неприпустиме затінення, тому розміщують його на добре освітлених ділянках і не садять поряд з ним сильнорослі рослини.
Способи вирощування порею
В умовах помірного клімату цибулю-порей висаджують на відкриті грядки переважно у вигляді розсади, проте можливий обробіток і через прямі посіви.
Розсадний спосіб
Терміни для посіву обирають залежно від скоростиглості сорту: пізні починають сіяти в середині-кінці лютого, ранні – у середині березня. Насіння краще висівати відразу в окремі стаканчики, які на 2/3 висоти наповнюють пухким, вологоємним та повітропроникним субстратом з нейтральним показником рН.
Покупне насіння рідко потребує додаткової обробки, а самостійно зібраний посівний матеріал з метою знезараження замочують на 20-30 хв у підігрітій до 50˚С воді та охолоджують у холодній.
Після посіву ємності накривають плівкою, яку відкривають кожні 2 дні на 15-20 хвилин. До появи сходів температуру бажано не опускати нижче 20-22? Коли з'являться паростки, рослинам забезпечують 10-12-годинний світловий день.
У перший тиждень підтримують денну температуру на рівні 15-17˚С, нічний - близько 10-12˚С, надалі - 17-20˚С вдень і 10-14˚С вночі.
Основний догляд за розсадою передбачає помірні поливи теплою водою (краще обприскувати поверхню субстрату з розпилювача), провітрювання приміщення, підсипання субстрату в склянки зі зростанням сіянців.
Важливо: Нестача світла на тлі надлишку тепла та вологи призводить до витягування та вилягання розсади.
Наприкінці квітня-початку травня приблизно через 50-60 днів після появи сходів приступають до висадки розсади. Для цього на грядці нарізають борозенки або роблять лунки глибиною 12-15 см, зволожують їх і заправляють сумішшю перепрілої органіки (перегній, компост), золи та комплексних добрив.
При висадженні рослини заглиблюють до половини ямки (приблизно на 6-8 см), а зі зростанням регулярно підсипають грунт до стебла. Таким чином створюються умови для формування високого потовщеного вибіленого стебла з соковитою м'якоттю .
Оптимальна схема посадки - ширина міжрядь близько 25-30 см, відстань між рослинами в рядку 10-15 см.
Вирощування цибулі-порею через розсаду дозволяє отримати повноцінний урожай у вересні поточного року.
Безрозсадний спосіб
Ц ей спосіб вирощування допускається для ранньостиглих сортів, у південних регіонах або для пізніх сортів при вирощуванні в теплицях.
У відкритому ґрунті посів проводиться у другій половині квітня-початку травня, а грядки накриваються агроволокном або плівковим укриттям. Якщо рослини не встигли сформувати достатній урожай до морозів, їх можна пересадити з грядок у ящики та доростити у теплі.
Підзимовий посів
До сівби приступають наприкінці листопада-початку грудня. Сухе насіння укладають на дно виритої канавки глибиною близько 12 см, присипають шаром ґрунту 2 см і накривають мульчею.
Навесні мульчу прибирають для якнайшвидшого прогрівання ґрунту і зі зростанням рослин поступово підсипають до них землю.
Догляд за грядками з цибулею-пореєм
Агротехніка вирощування порею не складна, але без частих розпушування міжрядь, поливів, підгортань і підгодівель не обійтися. Щоб полегшити догляд міжряддя на грядках із цибулею-пореєм мульчують.
Ця культура вимоглива до забезпечення вологою та поживними речовинами протягом усього періоду вегетації. У червні-липні поливи рясніші і проводяться через кожні 8-10 днів, у пізніші терміни їх кількість скорочують. Дефіцит води та пересихання ґрунту стає причиною огрубіння листя та припинення росту, який після зрошення відновлюється. Однак і надмірного зволоження допускати не можна, інакше підвищується ризик зараження рослин шийковою гниллю, хибною борошнистою росою або чорною пліснявою.
Підживлення починають через 2,5-3 тижні після висаджування розсади. Використовують калійно-азотні добрива (по 15-20 г калійної солі та аміачної селітри на 10 л води), золу (підсипають до стебел перед підгортанням) або розчин пташиного посліду, приготований у співвідношенні 1:20.
За весь період зростання проводиться 3-4 підживлення і мінімум 4 підгортання (в середньому через кожні 2 тижні), які бажано поєднувати з поливами. Розпушування рекомендується робити не рідше 1 разу на 1-2 тижні, щоб забезпечити безперешкодний доступ кисню до коріння.
Як прибирати, зберігати та використовувати цибулю-порей
В осени цибулю-прибирають однією з останніх культур - наприкінці вересня-жовтні, а якщо зима затримується, то і в листопаді. Навіть за низьких позитивних температур він продовжує зростати. При належному догляді до моменту збирання встигає сформуватися стебло завдовжки близько 40-50 см і завтовшки до 7 см.
Рослини підкопують і обтрушують від землі, коротять ножицями коріння і листя, залишаючи 1,5-2 см кореневої мочки і половину довжини надземної маси.
При дотриманні низки умов він чудово зберігається до весни у замороженому чи сухому, а й свіжому вигляді. Після збирання рослини в ящиках або інших ємностях переносять у підвал або овочесховище, де температура підтримується на рівні 0-5С, а відносна вологість повітря становить 80-90%. У вертикальному положенні стебло і нижню частину листя повністю засипають вологим піском, залишаючи кінчики листя на повітрі.
Особливість цибулі порію в тому, що в процесі зберігання вміст аскорбінової кислоти в ньому не знижується, а накопичується. Відбувається це за рахунок відтоку поживних речовин із листя в стебло.
Цибуля-порей споживається у свіжому та переробленому вигляді. При цьому використовується нижня потовщена частина стебла («ніжка») і молоде ніжне листя. Завдяки м'якому аромату та тонкому солодкувато-слабогострому смаку він є відмінним інгредієнтом для свіжих салатів, м'ясних, рибних та овочевих супів, соусів, холодних закусок, морожених овочевих наборів.
У регіонах з м'яким кліматом можна залишити цибулю у відкритому ґрунті для зимівлі під рясним сніговим покривом і наступного року одержати з цих рослин насіння.
Написати коментар