В Україні системи краплинного зрошення почали масово застосовуватися наприкінці 1990-х років і продовжують впроваджуватися на великих площах. Цьому сприяли переконливі результати їх використання у регіонах із нестабільним зволоженням. Колосальні переваги полягають і в значних надбавках врожайності, і в раціональнішому використанні водних ресурсів у порівнянні з традиційним дощуванням або поливом по борознах.
Однак з часом з'явилися відомості про невдалі практики використання цього прогресивного зрошення. У чому полягали проблеми? Що спричинило їх? І як уникнути поширених помилок?
Розглянемо помилки, що найчастіше зустрічаються, пов'язані з краплинним поливом, які нерідко і призводять до несприятливого результату.
Зниження поливних норм
Однією з головних і незаперечних переваг точкового зрошення називають суттєву економію води. За рахунок подачі вологи в зону розташування коренів вона не зволожує доріжки та міжряддя, не втрачається через випаровування, не стікає по нерівному рельєфу. У зв'язку з цим деякі новачки розраховують отримувати рекордні врожаї, знизивши витрату води в кілька разів.
Однак не слід забувати, що, незалежно від способу зрошення, поливні норми повинні відповідати потребам рослин і не можуть урізатися. Тобто рослинний організм повинен одержувати бездефіцитну кількість води для безперервного росту та розвитку. Адже саме достатня кількість вологи забезпечує активне протікання фотосинтезу, в процесі якого відбувається синтез органічної речовини та транспортування поглинених елементів до органів рослин.
Також не можна забувати про транспірацію, «втрати» від якої також необхідно враховувати та компенсувати поливною водою.
Загалом, коли йдеться про економію води, то її витрата у перерахунку на одиницю площі знижується в середньому на 25%. Але у перерахунку на одиницю приросту рослинницької продукції, за рахунок збільшення врожайності, витрата вологи дійсно скорочується у 2 та більше разів.
Висновок : основна економія води при краплинному поливі досягається не за рахунок скорочення поливних норм, а завдяки збільшенню продуктивності рослин.
Виходячи з вищесказаного, важливо правильно розрахувати норми зрошення, які залежать від потреб культури, що вирощується в різні фази розвитку, погодних умов, механічного складу і найменшої вологості грунту і т.д.
Найбільш вірний, випробуваний у провідних господарствах і доказав свою ефективність спосіб розрахунку норм поливу є використання спеціального обладнання, програмне забезпечення якого дозволяє легко визначити потреби рослин у воді з урахуванням цілого ряду погодних умов. Такі цифрові метеостанції вимагають вкладень, але за умов масштабного виробництва виправдовують своє застосування.
Інший варіант передбачає вимірювання вологості грунту спеціальними приладами та підтримання її на сприятливих для культури рівнях в залежності від фази розвитку.
Неправильне визначення оптимальної частоти поливів
Знаючи необхідну добову норму поливу, не менш важливо визначитися із частотою подачі води. Від чого залежить? У цьому питанні орієнтиром є показники вологості ґрунту: вологість зав'ядання, найменша та гранична вологоємність.
Граничною вологоємністю називають такий стан ґрунту, при якому в ньому відсутнє повітря, а капіляри та пори заповнені водою. Позбавлені кисню коріння рослин загнивають, клітини гинуть, процеси обміну речовин припиняються. Чи варто говорити, що припускатися таких умов не можна?
Інший, вкрай небажаний та небезпечний для рослин стан ґрунту формується при вологості зав'ядання. В цьому випадку вміст вологи знижується до рівня, при якому у коренів недостатньо сил її вбирати. Це супроводжується втратою тургору з подальшим в'яненням.
Оптимальний повітряно-водний для рослин баланс спостерігається за найменшої вологоємності, коли капіляри наповнені водою, а пори – повітрям. Саме такого стану ґрунту необхідно прагнути, використовуючи краплинне зрошення.
Всі ці показники залежать від механічного складу ґрунту, який враховують щодо частоти поливів. Наприклад, на важких глинистих та піщаних ґрунтах рекомендується проводити зрошення частіше, але невеликими обсягами. Якщо на таких ґрунтах «виливати» в ґрунт 2-3 добові норми за один раз, то в день поливу спостерігатиметься надмірне перезволоження ґрунту, а напередодні наступного зрошення – пересихання. Такий режим неминуче призводить до стресів у рослин, що в свою чергу згубно впливає на їхню продуктивність.
При цьому небажано, щоб поверхня ґрунту завжди була вологою, оскільки створюються умови для розвитку та поширення захворювань, а коріння зосереджується в поверхневому шарі.
На добре структурованих суглинистих ґрунтах, навпаки, допускається проведення поливу раз на 2-3 дні. Завдяки великій кількості капілярів волога добре вбирається і просочується в глибший шар, не завдаючи запливання і перезволоження грунту.
Помилки у проектуванні системи
Я кщо в невеликих присадибних господарствах можна обійтися найпростішою комплектацією системи і досягти при цьому прийнятної якості поливу, то у великих фермерських господарствах проектування вимагає професійного підходу. Рівномірний нормований краплинний полив на великих площах можливий лише за умови виконання точних розрахунків, які допомагають визначити оптимальний розмір поливних блоків, підібрати магістральну трубу потрібного діаметра, досягти необхідного тиску в системі та врахувати безліч інших деталей.
Одним із важливих елементів системи є крапельниця. Її продуктивність повинна бути такою, щоб при поливі не утворювалися калюжі, вода не розтікалася по поверхні, а рівномірно вбиралася, формуючи рівну вологу смугу. Для правильного визначення цього показника обов'язково беруться до уваги такі характеристики ґрунту:
механічний склад;
фільтраційна здатність;
сума поглинених підстав;
вмісту магнію та натрію.
Це завдання, як і в цілому,
проектування системи варто довірити
професіоналам, тому що навіть
неправильний
вибір продуктивності крапельниць може
нівелювати всі переваги краплинного
зрошення.
Особливості монтажу крапельної системи
Важливе значення для повноцінного функціонування поливної системи має спосіб укладання трубок (стрічок). З урахуванням того, що вони є тонкостінними виробами, то пошкоджень у польових умовах уникнути досить складно. Загрозу можуть представляти, як птахи і комахи, і сильні вітри, урагани чи зливи, які здувають чи змивають стрічку чи трубку. Навіть спеціальні спиці та шпильки можуть виявитися недостатньо ефективними.
У зв'язку з цим практикується укладання трубок під невеликий (максимум 2-3 см) шар ґрунту. З ґрунтовими шкідниками, які можуть пошкодити тонкі стінки, прокладаючи ходи, допомагають боротися додані до поливної води інсектициди. Коріння рослин, які при підґрунтовому укладанні можуть проростати в крапельниці і блокувати їх, у цьому випадку розташовуються нижче. Отже, їх негативний вплив буде мінімальним, а за нормованого регулярного поливу максимально нівельовано.
Перед початком поливу слід відкрити закупорені заглушками або зав'язані у вузол краї стрічок (трубок), щоб вимити з них частинки землі, що потрапили в процесі укладання. Надалі таку процедуру необхідно проводити регулярно (раз на 1-2 тижні).
Однак нерідко пошкодження та закупорка трубок трапляється через неякісну фільтрацію та використання брудної води.
Вибір фільтра
Від його фільтруючої здатності багато в чому залежить працездатність та довговічність системи. Найбільш поширеними і практичними є фільтри , що очищають воду від частинок розміром більше 130 мікрон. Цього достатньо, щоб запобігти засміченню лабіринтів крапельниць, діаметр яких дозволяє без ризику пропускати дрібніші домішки.
Ф ільтри тоншої очистки менш практичні – вони швидше засмічуються і вимагають більш частого промивання.
Вибір добрив для фертигації
Внесення добрив з поливною водою дозволяє поєднати два технологічні процеси і при цьому досягти максимально ефективного поглинання поживних елементів рослинами. Але застосування не придатних для краплинного поливу форм може за прийом повністю вивести систему з ладу.
Щоб цього не сталося, слід дотримуватись таких правил:
використовувати тільки добре розчинні форми, що не утворюють осаду, суспензій або плівок у воді. Такими властивостями характеризуються хелатні, деякі азотні та рідкі добрива;
не допускати змішування в одній ємності різних добрив, щоб не допустити утворення на їх основі поганорозчинних сполук або осаду.
При цьому виникає питання – як забезпечити комплексне харчування рослин і внести всі необхідні елементи протягом одного дня? Фахівці рекомендують розчиняти добрива в окремих ємностях та вносити їх послідовно.
Всі перелічені моменти вказують на те, що проектування систем крапельного поливу вимагає точності, акуратності та комплексного підходу, в основі якого вивчення специфічних умов кожного господарства. У такому разі ця прогресивна технологія виправдовує очікування та вкладення, окупаючись рекордними надбавками врожаїв.
Написати коментар