Усю весну ми пестимо-пестимо розсаду, дбаємо про поки що тендітні рослини, створюємо для них комфортні умови. І, звичайно ж, розраховуємо, що до кінця сезону наш клопіт окупиться сторицею. Досвідчені городники знають – один із найвідповідальніших моментів пов'язаний із пересадженням розсади на грядки. Від того, наскільки швидко вона приживеться на новому місці, багато в чому залежать результати нашої праці.
Як допомогти розсаді швидше акліматизуватися в природних умовах? Розглянемо кілька способів та прийомів, які допоможуть уникнути втрат і забезпечать практично 100% приживання рослин.
1. Посів в окремі ємності
Особливо актуальний такий спосіб посіву для культур із слабо розвиненою кореневою системою, чутливою до будь-яких ушкоджень. До цієї категорії належать огірки, кабачки, перець, баклажани, капуста.
У свою чергу томати щодо цього більш гнучкі. Вони спокійно переносять пікіровку, а деякі городники під час пересадки спеціально вкорочують головний корінь, щоб стимулювати його розгалуження. Розсаду цієї культури можна сіяти в спільні скриньки, щоб заощадити простір на перших етапах, а пересадку в окремі стаканчики приступати після появи перших справжніх листочків.
Якщо місця для розміщення необхідної кількості розсади достатньо, залишається лише вибрати відповідні ємності. Благо, проблем із асортиментом сьогодні немає. У спеціалізованих магазинах можна придбати:
касети, горщики, стаканчики різного об'єму з полістиролу або ПВХ із уже готовими дренажними отворами;
ємності або касети з пресованого рисового борошна або торфу , з яких розсаду при висадженні виймати не потрібно. У вологому ґрунті вони розкладаються мікроорганізмами і не приносять жодної шкоди навколишньому середовищу;
таблетки з торфу чи кокосового волокна , обтягнуті сіточкою. Перед розміщенням насіння вони замочуються у воді для набухання, збільшуються в розмірах у кілька разів і є готовим пухким волого- і повітропроникним субстратом.
Однак не можна забувати, що торф'яний субстрат швидко пересихає і після висаджування ґрунт навколо стаканчика або таблетки необхідно підтримувати у зволоженому стані.
Підійдуть для цієї мети і підручні матеріали . Для посіву розсади запасливі господарі використовують паперові та пластикові ємності з-під молочних продуктів, поліетиленові пакетики, ПЕТ-тару.
У цьому слід враховувати особливості кожної культури. Місткості не повинні бути занадто тісними і погано дренованими, а рослини одного виду висівають у тару однакового розміру, щоб розсада до моменту висадки була рівномірно розвинена.
2. Загартовування розсади
За 10-12 днів до пересадки в неопалювальну теплицю або відкритий ґрунт приступають до загартовування рослин, що включає комплекс заходів для адаптації розсади до природних умов. Висаджена без попередньої підготовки рослина з великою ймовірністю загине або помітно відстане у розвитку.
План загартовування передбачає адаптацію розсади до таких факторів:
свіжого повітря – коли зовнішня температура повітря досягне сприятливих рівнів (8-10˚С для холодостійких, 12-14˚С для теплолюбних культур), рослини починають привчати до зовнішніх умов. Спочатку їх виносять на 2-3 години і обов'язково притінюють та захищають від протягів. Щодня час перебування продовжують на 1-2 години;
прямим сонячним променям – за кілька днів розсаду адаптують до природного освітлення. Спочатку її відкривають на 1-2 години, а потім збільшують час опромінення до 3 годин і більше;
скорочення поливів - за 10 днів до висадки починають збільшувати інтервали між поливами, але допускати висушення земляної грудки і втрати розсадою тургору не можна. У цей період на томатах та перцях вже можуть утворитися бутони та рослини в умовах критичного дефіциту вологи їх скинуть;
коливанню температур – за 2-3 дні до висаджування рослини залишають на свіжому повітрі цілодобово;
вітру - привчати рослини до коливань повітря і поривів вітру починають, коли їх стебла досить зміцніють і стануть потужнішими.
Якщо в процесі загартування зовнішня температура знижується до критичного рівня (+8-10˚С – для теплолюбних, +2-3˚С – для холодостійких культур) рослини заносять у приміщення, вкривають агроволокном або розміщують у міні-теплиці.
Дачникам часто доводиться купувати розсаду на ринках або гартувати її на балконах і лоджіях, де умови не такі близькі до природних. У такому разі процес загартовування скорочується до 4-5 днів: перші 2 доби рослини поміщають під розсіяним сонячним світлом (наприклад, у тіні дерев) і на ніч укривають нетканим матеріалом, а наступні дні переносять на більш освітлене місце і тримають відкритими постійно.
3. Своєчасна пересадка на грядки
Д о моменту висадки в ґрунт рослина повинна бути добре розвиненою, але переростання допускати не слід.
Своєчасність необхідно дотримуватись, починаючи з визначення оптимальної дати посіву. Як правило, виробники насіння вказують приблизні терміни, але більш точно їх можна визначити, знаючи оптимальний для висаджування в ґрунт вік розсади та тривалість проростання насіння. При цьому враховуються погодні умови конкретного регіону.
Для найпоширеніших овочевих культур середні терміни проростання такі: огірки – 4-5 днів, томати – 5-7 днів, капуста білокачанна – 4-6 днів, перець – 8-15 днів, баклажани – 7-10 днів.
У сприятливих умовах сходи з'являються у мінімальні терміни, зниження температури затягує проростання.
Рекомендований вік розсади може коливатися навіть у одного виду рослин, залежно від сорту/гібриду. Орієнтиром, що свідчить про необхідність пересадки на грядки, можуть служити морфологічні ознаки, зокрема кількість справжнього листя: у огірків – 2-3, у томатів – 6-9, у солодкого перцю – 6-8, у капусти – 4-6, у баклажанів – 5-6.
4. Висаджування в похмуру погоду або ввечері
Розсаду переселяють на постійні грядки у дні з мінімальною сонячною активністю або у вечірній час. Навіть після загартовування їй складно пережити вплив прямих сонячних променів, поки коренева система не освоїться в грунті.
За кілька годин до пересадки рослини поливають і виймають їх із ємностей безпосередньо перед розміщенням у ґрунті, щоб не допустити підсихання коренів на повітрі. У кожну лунку виливають 0,8-1,0 л води і добре закладають грунтом. Такої кількості вологи буде достатньо для акліматизації без додаткових поливів та в умовах відсутності дощів.
5. Затінення рослин
Для укорінення рослинам потрібно кілька днів, а спекотна погода з палючим сонцем призводить до посиленої транспірації та в'янення розсади. У такому випадку варто тимчасово захистити грядки за допомогою сіток, що затіняють , нещільного білого агроволокна або гілок. При цьому важливо забезпечити вільну циркуляцію повітря, щоб не допустити перегрівання розсади.
6. Обробка розсади препаратами-стимуляторами
Першочергове завдання при висадженні розсади - досягти максимально швидкого вкорінення рослин на постійному місці. Допомагають у цьому препарати-біостимулятори:
епібрассинолід (епін) – має ефективну антистресову та біорегуляторну дію, мобілізує внутрішні ресурси рослинного організму. Використовується для позакореневого обприскування перед або після висаджування розсади в ґрунт;
циркон – регулятор генеративних, ростових та коренетворчих процесів. Застосовується одразу після посадки для обробки надземних органів;
гетероауксин – стимулятор коренебразування, який використовують для замочування коріння розсади перед висадкою в ґрунт та поливу;
к орневін - потужний біостимулюючий препарат, що впливає, аналогічне гетероауксину. Застосовується для опудрювання або замочування кореневої системи та поливу висаджених рослин під корінь.
7. Підживлення комплексним добривом (NPK)
Допомогти загартованій розсаді без стресів пережити період акліматизації можна шляхом кореневого підживлення з переважанням калійних добрив. У 10 л води розчиняють 10 г аміачної селітри, 30-40 г простого суперфосфату, 70 г сульфату калію та поливають за 1-2 дні до пересадження.
Підвищення концентрації калію в клітинному соку сприятиме посиленню всмоктувальної сили коренів та підвищенню жаростійкості.
Правильна підготовка розсади не тільки покращує її приживання, а й допомагає отримувати ранні врожаї та підвищувати продуктивність рослин.
Написати коментар