Будучи вихідцем з тропіків, перець є досить «тендітною» і вимогливою до тепла, вологи та світла культурою. У наших широтах його можна виростити винятково розсадним способом. Розглянемо, які чинники впливають отримання хорошого врожаю перцю.
1. Вибір сортів та гібридів
Різновидів перцю безліч. Вони відрізняються термінами дозрівання та тривалістю плодоношення, формою та кольором плодів, вимогливістю до агротехніки, висотою та характером формування кущів.
Гібридні перці відрізняються вищою силою росту та продуктивністю, але при цьому вимогливішою до дотримання агротехніки. Формуючи велику кількість зав'язей, протягом усього періоду вегетації вони потребують підвищеної уваги, регулярних поливів і підживлень, без яких неможливе дозрівання всіх плодів, що зав'язалися.
Слід враховувати особливості формування куща вибраного сорту/гібриду. У низькорослих різновидів кущ розвивається компактно за рахунок припинення зростання головного стебла та розвитку обмеженої кількості бічних пагонів. Високорослі (або індетермінантні) перці нарощують вегетативну масу інтенсивніше, тому потребують формування кущів - видалення та прищипування зайвих пасинків.
Для отримання швидкого врожаю у відкритому ґрунті вибирають низькорослі скоростиглі перці з дружним дозріванням плодів. Гібриди та сорти з великими товстостінними плодами вимагають більш ретельного догляду і часто вирощуються в теплицях, зате їхня врожайність з 1 м.кв. може сягати 10-15 кг.
2. Правильний догляд за розсадою
Основні умови, які необхідно дотриматись на етапі вирощування розсади перцю:
субстрат – ґрунтова суміш має бути повітро- та вологопроникною, пухкою та легкою, з рН близьким до нейтрального (6,0-7,0). Для її приготування змішують дернову або садову землю з перегноєм, що добре перепрів, річковим крупнозернистим піском і деревною золою (1 ст. ложка на 1 кг субстрату);
температура – у період проростання насіння становить 22-27˚С, протягом 3-4 днів після появи сходів 20-22˚С вдень та 15-17˚С вночі, надалі на рівні 20-25˚С;
світло – для повноцінного розвитку потрібен світловий день тривалістю не менше 12 годин із високою інтенсивністю освітлення. Вплив світла стає особливо важливим у фазу 3-4 справжніх листків, коли рослина починає закладати генеративні органи. Якщо в цей період залишити перці без інтенсивного освітлення, це негативно позначиться на врожаї;
волога – насіння сіють у добре зволожений субстрат і накривають плівкою до появи сходів, щодня відкриваючи її на кілька хвилин для надходження повітря. Коли з'являться паростки, укриття знімають, а поливи проводять помірні, в міру підсихання ґрунту і теплою водою. Перезволоження грунту може призвести до зараження рослин чорною ніжкою, уповільненням розвитку коренів і призупиненням росту розсади;
п ідгодівлі – на момент висадки на постійні грядки у перцю має сформуватися розгалужена коренева система. Тому для підживлення використовують поживні розчини з переважанням калію і фосфору, що стимулюють коренеутворення.
Через слабку регенерацію коренів перець не любить пікірування, тому розсаду рекомендують сіяти відразу в окремі ємності. Однак якщо пересадку маленьких рослин проводити обережно з грудкою землі, попередньо добре зволоживши ґрунт, то перці добре укорінюються і продовжують добре розвиватися.
3. Підготовка ділянки
Для висаджування перцю підходить місце, захищене від вітрів, з гарною освітленістю та прогріванням протягом дня. На затінених ділянках, як і в похмуру прохолодну погоду, кущі формуються з витягнутими тендітними стеблами, спостерігається опадіння бутонів і зав'язей, на 1,5-2 тижні затримується плодоношення.
Цю культуру не можна розміщувати після споріднених пасльонових (томатів, баклажанів, картоплі), тоді як гарбузові, бобові, коренеплодні рослини та капуста є для неї найкращими попередниками.
Для отримання гідного врожаю слід заздалегідь подбати про родючість ґрунту. При цьому під перець не можна вносити нові органічні добрива. У процесі їх мінералізації навесні виділяються ударні дози азоту, які призводять до активного нарощування листя та стебел на шкоду плодоношенню.
Під осіннє перекопування на 1 м 2 вносять 5-10 кг вже перепрілого гною або перегною і по 50-60 г фосфорних і калійних (крім хлористого калію) добрив, які навесні доповнюють азотом (40 г аміачної селітри під поверхневе розпушування).
4. Оптимальний час та схема посадки
До висаджування перцю приступають у травні, коли повітря та ґрунт добре прогріються і зовнішня температура досягне 18-20˚С. Рослини до цього часу повинні бути загартованими і мати по 6-7 добре розвинених справжніх листків. Приживання розсади краще при розсадженні її у вечірній час або в похмурі дні.
Схема посадки насамперед залежить від особливостей формування куща, рекомендацій виробника насіння щодо густоти стояння рослин на 1 гектарі та способу зрошення у конкретному господарстві.
За наявності краплинного поливу практикується посадка стрічками по дві рядки в кожній. При цьому відстань між рядками у стрічці може коливатися від 35 до 45 см, між рослинами в рядку – від 20 до 40 см, між стрічками – 75-90 см.
Низькорослі, слаборозгалужені сорти часто висаджують за схемою 30х30 см або 20-30см з відстанню між рослинами в рядку і міжряддями 60-70 см.
5. Регулярні поливи
Б ез достатніх поливів утворюється невелика кількість квітів та зав'язей, частина яких згодом обсипається, а плоди формуються дрібними та деформованими. Не менш згубно позначається надмірне зволоження.
Оптимальною для перцю вважається вологість ґрунту 70-75%, критичної – 60% та нижче. Для підтримки верхнього шару ґрунту у зволоженому стані та скорочення непродуктивних втрат води гарні результати дає мульчування грядок.
З появою бутонів до зав'язування плодів настає найбільш відповідальний період, протягом якого потреба у волозі різко зростає. Зниження вологості ґрунту до критичного рівня у ці дні призводить до суттєвих втрат урожаю надалі.
6. Своєчасне підживлення
Коренева система перцю росте повільно і зосереджена головним чином поверхневому шарі грунту (18-25см), який у спекотні дні пересихає миттєво. Тому важливе завдання для рослинника – забезпечити рослини не тільки доступною вологою, а й набором поживних елементів у формі, що добре засвоюється.
Підживлення проводять з урахуванням того, що протягом вегетації перець висуває різні вимоги до поживного режиму:
до початку формування плодів у раціоні рослин має переважати фосфор, який стимулює розвиток коренів, закладку квіткових бруньок та зав'язування плодів;
у період бутонізації та формування плодів підвищується потреба в азоті. Його недолік призводить до відмирання нижнього листя, обпадання квіток та зав'язей;
від початку зав'язування плодів і до кінця їхнього дозрівання перець особливо чутливий до калійного харчування.
Поряд з основними елементами висока потреба перцю у доступному кальції та магнію. Потреба мінеральному харчуванні різко зростає, коли починається масове формування плодів.
7. Акуратні розпушування ґрунту
Коріння перцю дуже чутливе до нестачі кисню, тому у разі утворення ґрунтової кірки через рясні дощі або поливу відразу після підсихання ґрунту необхідно проводити розпушування. При цьому, щоб уникнути пошкоджень поверхнево розташованих коренів, допустима обробка на глибину не більше 5 см.
8. Профілактика хвороб
Щоб знизити ризик появи типових для перцю захворювань дотримуються сівозміни, щороку ретельно прибирають із ділянки та спалюють рослинні залишки пасльонових культур, вирощують стійкі сорти та гібриди, не допускають загущених посадок, надлишкового живлення азотом, надмірних поливів чи зрошення холодною водою.
Якщо уникнути хвороб не вдалося, то вживають таких заходів:
Шкідники здатні завдати значної шкоди врожаю перцю. Поки їх поширення на грядці незначне, можна вдатися до народних засобів (розчини золи, сироватки або подрібненого часнику або цибулі).
Я кщо без застосування інсектицидів не обійтися, слід чітко дотримуватися рекомендацій виробників препаратів щодо їх дозувань, кратності застосування та термінів очікування .
9. Захист від шкідників
Шкідники здатні завдати значної шкоди врожаю перцю. Поки їх поширення на грядці незначне, можна вдатися до народних засобів (розчини золи, сироватки або подрібненого часнику або цибулі).
Якщо без застосування інсектицидів не обійтися, слід чітко дотримуватися рекомендацій виробників препаратів щодо їх дозувань, кратності застосування та термінів очікування.
10. Прибирання в міру дозрівання
Плоди перців споживають як фазу технічної, і біологічної (повної) стиглості.
У період технічної стиглості плоди пофарбовані переважно у різні відтінки зеленого (від світлих до темних насичених тонів), а колір, властивий кожному сорту чи гібриду (червоний, помаранчевий, жовтий), починає виявлятися фазу біологічної стиглості. Запізнення зі збиранням плодів призводить до значного зниження врожайності.
Тільки при збалансованому дотриманні всіх біологічних вимог перцю можна розраховувати на гарний урожай плодів із відмінними смаковими характеристиками.
Написати коментар